- насип
- -у, ч.1) Штучне земляне підвищення.2) Насипана купа чого-небудь.3) діал. Напірник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
НАСИП — Доля, участь, удел, судьба. Антрополексема. Диалектальные варианты: Насиб, Наси. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
Насип-Райдан — Муниципалитет Насип Райдан Nacip Raydan Герб … Википедия
насип — [на/сиеп] пу, м. (на) п і, мн. пие, п іў … Орфоепічний словник української мови
насип — същ. могила, камара същ. дига, бент, яз същ. кей, откос същ. купчина, тераса, вал, рид, бърдо, издатина същ. купчина пръст, куп … Български синонимен речник
насип — спідня наволока (в яку насипається пір я для подушки), напірник [VI,VII] … Толковый украинский словарь
насип — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
контр-банкет — Насип з втрамбованого каменя чи гравію, який влаштовується у підвалині дамби, щоб запобігти її сповзанню по схилу … Архітектура і монументальне мистецтво
приспа — насип, вал … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
стена — насип, який служив межею між землями … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
курган — у, ч. Насип над стародавньою могилою. || У старі часи – високий земляний насип при дорозі, на кордоні і т. ін. || Горб, гірка, що нагадують насип … Український тлумачний словник